Привіт, мої любі!
Давно нічого не писала, дуже давно... Вибачте, будь ласка. Але все не просто так.
Це літо для мене стало багато в чому переломним і дуже багатим на відкриття і нові гарні знайомства.
Насамперед, я порушила два своїх головних табу у вишивці - ніяких ікон та ніяких вишивань на замовлення. Цей допис про друге "ні-ні".
Це літо подарувало мені зустріч з однією дуже хорошою людиною. Точніше ми вже були знайомі, якраз з минулого літа, зі школи Майкла Готта. Але спілкувались рідко. А цього року знову опинились в одній групі і радості не було меж! Так, так, Галюня, то про тебе! Знаю, що прочитаєш це)))) Ти надзвичайно світла і натхненна людина, ніхто б інший не спонукав би мене на цю роботу.
Ну так от. Вона запропонувала мені вишити сорочку для одного дуже хорошого чоловіка. Без часових рамок, повна свобода у виборі сюжету, матеріалів, виробника..... Ну вміє переконати та Галя!))))
Майбутнього власника сорочки вона мені показала на фото. І по опису характеру мені дуже захотілося вишити щось символічне, прадавнє, слов'янське. Перше, що прийшло в голову - сорочка від Чарівної Лелеки
На ній зображений символ древньослов'янського бога землеробства і ковальства Сварога. Це спонукало дістати з полички книгу міфів і легенд древніх слов'ян і почитати історію його становлення. Сварог (спочатку просто Гість) був покликаний дати людям хліб, навчити їх власне випіканню цього найважливішого продукту, а для цього необхідно було побудувати піч і змолоти зерно. Помічники Чорнобога тричі спалювли вже майже готову піч, але все марно. Богиня життя Жива наділила його безсмертям, дала в дружини свою сестру Берегиню, яка народила сина - Сварожича. Він і захищав творіння свого батька від темних сил. Цікаво, символічно, специфічно... Робити те, для чого ти покликаний, незважаючи ні на що. Виконувати своє призначення на цій землі і тоді все стане на свої місця. І найголовніше - зрозуміти це призначення, прийняти його і не нехтувати ним.
Так от, повертаючись до процесу. Вишивати вирішили нитками, тканина - льон. З декількох варіацій зупинились на комбінації приглушених, спокійних кольорів. І процес пішов.... За тиждень вишила 2 манжети, на черзі комір. Пам'ятаєте, чого саме така послідовність? Правильно, щоб звикнути до візерунку, тканини, ниток. І хочу сказати, що робота йде досить складно... Специфічний і непростий візерунок дає про себе знати на кожному кроці. В ці моменти я дякую, що все ж нема часових рамок)
Ось що вже нашила... Як бачите, комір та манжети зашиваються суто по розмірах, за що я вже неодноразово говорила.
Так що продовжую роботу і ділитимусь результатами з вами, мої дорогесенькі і найкращі!
Манжети готові, а за комір одна хороша людина підказала нюанс, який мені власне спокою і не давав. Треба, щоб краї були вишиті, а розмір регулювати посередині. Бо в інакшому випадку він вийде не дуже гарний на краях. От. Так що буду комір дошивати повністю.
Перед вже також на фінішній-за-поворотом-прямій)))))
І це таки сталося 29 вересня! Я її довишивала! Але ж, лінтяйка, фото додати все ніяк...
І так склались обставини, що сорочка шукає власника. Тому хто має бажання мати унікальну вишиванку, яка несе дуже добру і позитивну енергетику - звертайтесь)))
А виворіт вийшов ось такий. Не зовсім ідеальний, але я буду старатись вдосконалюватись)